Кодеин Purple Drank Саянск

Сука, блять! Вот это история, мама дорогая! Подготовьтесь, детка, я сейчас вам расскажу, как я припахал по полной программе, как я покупал код, блять! и стал пиздец гномом торчком! Вобщем, началось все с закладки, которую раздобыл у своего бывшего друга дружка по наркотику. Он мне кинул номерок на дилера, который обеспечивал самый качественный кодеин. Я был на седьмом небе, ебать! Чувствовал себя, как настоящий крутой парень, точно фильмовый герой, знаешь. Ну, короче, позвонил я туда и договорился о встрече на следующий день. Время летело, и вот наступил момент истины. Я был готов на все, чтобы получить свою дозу. Встретился с самим дилером, паренек был типа не плохой, но выглядел уставшим, потерянным. Короче, по делу пошли, и он достал из своего кармана пакетик с закладками. "Ну вот тебе, чувак, два гребаных грамма!" - сказал он, протягивая мне пакет. А я даже не поверил своим глазам, ехидно страсно смеялся, как маньяк, принимая свою закладку. Я был так счастлив, забыл о всем, о проблемах, о жизни, о своей семье. Я просто покололся, блин! Но это еще не все, у меня в запасе был еще фенчик! Дэлер еще дополнительно продал мне эту магическую пудру, и я был готов сделать еще один мув. Фенчик делал меня еще более сильным, еще более уверенным в себе. Я был королем дороги, я был вне времени и пространства. Все было бы круто, если бы не второй. Ах, этот героин! Я стал рабом своего же наркотика, попадая в автопилот, когда ничего не мог делать и не мог противиться. Я был всего лишь марионеткой в руках героина, предающей своих близких и самого себя. И тут произошло то, чего я так боялся - передоз. Я ощущал себя гномом торчком, блять! Прошло много времени, много нелегких дней и ночей, но я стал другим человеком. Не позволяйте себе стать гномом торчком, это нихуя не круто.

Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?

Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.

Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.

Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.

Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?

Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?

Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:

Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!

Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.

Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.

Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!

В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.

Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!

Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.

Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.

Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!

Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!

У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.

Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.

Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.

Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.

Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!